Про плани, новорічні резолюції та шлях до особистих цілей
Як цілі та фреймворки все-таки допомагають позбутися зайвого, рухатися у правильному напрямку та підтримувати себе і команду у досягненні результатів.
На цей пост мене наштовхнула серія новорічних постів про досягнення і плани, а потім серія хейту в їх бік. І хоча постити в соц.мережах такі штуки може і сумнівно (хоча блін, шось постити ж треба все-таки), але сам інструмент хороший і важливий.
Якщо дизайн це найдешевший спосіб зазирнути в майбутнє продуктів, то цілі, резолюції, плани і всякі такі фреймворки — спосіб зазирнути в своє майбутнє (або допомогти з цим свому репорту). А ітерації — досягти консистентності і прибрати зайве.
В мене не так багато енергії і мотивації, шоб робити багато зайвих рухів, котрі не ведуть мене до мети.
Ну і нам, як менеджерам, варто шарити ці теми настільки, щоб мати змогу допомогти репортам. Як і все що стосується вигорання, ментал-хелсу, і тд.
Прогрес — це вирішувати, що не робити
Планування і постановка цілей, це не тільки про те що ми робимо, але й про те що ми не робимо. Тобто від чогось ми відмовимось, і простіше це зробити свідомо знаючи свою мету.
Якщо запропонують прикольну вакансію, курс, книжку чи статтю, котра не відповідає меті — можна відмовитись. Якщо мети немає, а є тільки шлях, як в самурая, можна ізі втратити декілька годин, чи років.
Цінність в тому, що ви один раз відповідаєте на питання що і як робити, а потім не паритесь вибором та спрямовуєте максимум часу та енергії на те, що вважаєте важливим.
Плани марні, але планування — це все // Дуайт Ейзенхауер
Хоча плани і стратегії з часом змінюються й еволюціонують, але це все одно допомагає вам рухатися до своєї мети значно швидше. Як і дизайн до релізу.
Direction is so much more important than speed
Якщо навіть мутного плану нема, то ви просто реактивно реагуєте на зовнішні подразники, і робите шось що робить трошки краще для сьогоднішнього дня, але не для довгострокового успіху.
Напрям набагато важливіший ніж швидкість.
Отже нафіга фреймворки і це все
Зазвичай розробити якесь особисте бачення супер-важко та викликає приступ непереборної прокрастинації.
Колись я для себе виділив 4 варианти, як досягти хоч якогось розуміння куди я хочу прийти:
Придумати щось кайфове самому — очевидно, але нажаль я не такий розумний, що б це зробити.
Вичеркнути все, що не подобається робити, або недоступно персонально для вас по різним причинам, і сподіватися що з цього списку прийде провидіння.
Взяти за основу рольову модель — якусь іншу людину, образ якої вам подобається (може бути вигадана — неважливо).
Використати якийсь фреймворк для того щоб стартанути.
Часто ці фреймворки виглядають всрато
Я людина критична, тому мені надто багато шо виглядає всрато. З таких фреймворків найбільш специфічні якими я користувався, і опрацювував з деякими репортами (хто був відкритий, кому було актуально і цікаво):
Підсумки та наміри (шо хорошого було в минулому році, шо хорошого хочеться в новому).
Колесо балансу (оцінка свого життя по різним категоріям і формулювання бенчмарку шо таке 10 з 10).
CHAMPFROGS model (10 карток по мотивації, для сортування).
Якби не спробував сам, не повірив би ніколи шо це може бути корисно.
А початок року, кварталу, понеділок — це все умовне. Головне допомогти собі і людям побороти прокрастинацію, супротив і страх чистого аркушу. І вибудувати щось корисне. Як і з дизайном.
А які фреймворки використовували ви?